Опубліковано 3 вересня 2019

Є таке поняття міські теплові острови. Означає метеорологічне явище, коли у містах температура вища ніж навколо. Причина — мало зелених зон і багато забудови. Дахи та дороги нагріваються сильніше й швидше за траву та дерева. Результат — задуха, спека, некомфортне життя.

Дослідити теплові острови столиці нам допоміг Тарас Казанцев, кандидат біологічних наук, ГІС-аналітик в Drone.UA і науковий співробітник Центру аерокосмічних досліджень Землі.

Спеціально для ЛУН Місто Тарас провів два дослідження супутникових знімків. У першому порівняв температури поверхонь Києва за серпень 2016, 2017 та 2018 років. У другому зіставив площі озеленення Києва за ці періоди.

Де ж у Києві найгарячіше? Спекотно на Оболоні, Троєщині, Осокорках, в районі Хрещатика, Нової забудови. Тут низький рівень озеленення — 10–35 % території, і це дається взнаки. Найпрохолодніше на Голосієві, Відрадному, Нивках. Тут територія озеленення становить 35–70 %.

Те, яким важливим є продумана забудова і якісне озеленення, добре видно на прикладі територій вздовж вулиці Ломоносова у Голосієві. Голосіївський район є одним із найзеленіших у Києві, але деякі його частини зараз активно забудовуються з дотриманням не всіх ДБНів. Виникають великі площі практично без дерев.

Дані якого супутника ми використовували для дослідження? Карти теплових островів створені за знімками Landsat-8. Американський апарат був виведений NASA на орбіту 2013 року. Відтоді фотографує Землю у видимому, інфрачервоному та тепловому спектральних діапазонах. Ці дані використовуються для моніторингу довкілля.

Портфоліо усієї Землі супутник оновлює кожні 16 діб. Але через хмарність якісні знімки вдається отримати не так часто. Просторове розділення знімків Landsat-8 30×30 метрів, тобто менші об'єкти зливаються один з одним.

Як супутник визначає температуру у місті? Всі об'єкти тепліші за абсолютний нуль навіть в повній темряві випромінюють світло. Дуже гарячі (спіраль лампи, вогонь тощо) світяться так, що бачить людина. Холодніші випромінюють світло в невидимому для нас спектральному діапазоні — тепловому. Це світло і реєструє супутник за допомогою спеціального сенсора. За інтенсивністю світла потім розраховують температуру.

Але просто взяти ці дані і накласти на карту не можна, результат буде некоректним. Температура поверхні об'єктів залежить від температури повітря, вологості, вітру. Щоб мінімізувати вплив цих факторів, ми корегували температуру за великими незатіненими об'єктами. Середні дані вираховували для невеликих зон, з яких складаються райони — транспортних районів.

Де у Києві озеленення покращилося, де погіршилося? На Березняках і Позняках дерева підростають і площа озеленення збільшується. На Голосієві дерева навпаки поступово вирубують. Також на площу озеленення і температуру поверхонь впливає якість догляду за зеленими зонами, зокрема газонами.

На скільки градусів гарячіше у мікрорайонах зі слабким озелененням? Різниця може сягати 10 градусів. У середньому — 5, що теж не мало: +30 і +35 відчуваються зовсім по-різному.

Як ми аналізували рівень озеленення? Тут у пригоді став європейський супутник Sentinel-2. Він працює від 2015 року, розрізняє об'єкти площею понад 10×10 метрів і оновлює портфоліо усієї Землі за 5–7 днів. Знімки Sentinel-2 ми відкалібрували з більш детальною зйомкою Google Earth, звіряли Голосіїв, Троєщину, Святошин і Поділ.

Рівень озеленення транспортного району визначали за відсотком території, що закрита рослинністю. Тобто: 0% — рослин немає, 100% — дерева, кущі і газони закривають всю територію (наприклад ліс або парк).

Як у житті виглядають 10 % / 40 % / 50 % відсотків озелененої території?