Опубліковано: 15 квітня 2019
Хрущовка, сталінка, малосімейка, панелька 1990-х, новобудова 2000-х — де жити тепліше? Щоб відповісти на це питання, треба провести ґрунтовний енергоаудит кожної будівлі. Але якщо дізнатися хочеться, а робити повний енергоаудит всіх будинків Києва поки ні. Тоді можна розпочати з експрес-зйомки тепловізором.
Більше жовтого та червоного на екрані приладу — будинок віддає забагато тепла і в ньому холодніше, більше рожевого та синього — віддає менше і всередині такого будинку тепліше.
Тепер спойлер — старе неутеплене житло виявилося холоднішим. А тепер — подробиці нашого експерименту.
Хрущовка, сталінка, малосімейка, панелька 1990-х, новобудова 2000-х — де жити тепліше? Щоб відповісти на це питання, треба провести ґрунтовний енергоаудит кожної будівлі. Але якщо дізнатися хочеться, а робити повний енергоаудит всіх будинків Києва поки ні. Тоді можна розпочати з експрес-зйомки тепловізором.
Більше жовтого та червоного на екрані приладу — будинок віддає забагато тепла і в ньому холодніше, більше рожевого та синього — віддає менше і всередині такого будинку тепліше.
Тепер спойлер — старе неутеплене житло виявилося холоднішим. А тепер — подробиці нашого експерименту.
Що ми оцінювали:
Рівень енергоефективності будинку — поняття широке і залежить від багатьох факторів: конструкція будівлі, її розташування, орієнтація у просторі, тип будівництва, матеріал стін, наявність утеплення та індивідуального теплового пункту, тип опалення, стан будинку, його інженерних систем й інше.
Проте один з головних показників енергоефективності — теплові втрати будівлі. Їх можна приблизно оцінити за температурою на зовнішній поверхні стіни. Чим тепліша стіна зовні будинку, тим більше вона віддає тепла зсередини квартири.
Тож ми оцінювали температуру зовнішньої поверхні стін.
Рівень енергоефективності будинку — поняття широке і залежить від багатьох факторів: конструкція будівлі, її розташування, орієнтація у просторі, тип будівництва, матеріал стін, наявність утеплення та індивідуального теплового пункту, тип опалення, стан будинку, його інженерних систем й інше.
Проте один з головних показників енергоефективності — теплові втрати будівлі. Їх можна приблизно оцінити за температурою на зовнішній поверхні стіни. Чим тепліша стіна зовні будинку, тим більше вона віддає тепла зсередини квартири.
Тож ми оцінювали температуру зовнішньої поверхні стін.
Яким чином ми оцінювали:
Дізнатися температуру стіни можна за допомогою тепловізора. Цей прилад зчитує інфрачервоне (теплове) випромінювання об'єктів і таким чином візуалізує, наскільки вони теплі чи холодні.
Тепловізор — свого роду професійний фотоапарат, без спеціаліста якісне зображення зробити неможливо. Тож на наше прохання тепловізійну зйомку проводив кандидат технічних наук, енергоаудитор зі стажем Олександр Погосов.
Тепловізійна зйомка любить мороз, тому для роботи ми обрали холодну березневу ніч. Температура повітря коливалася в діапазоні −2,5..-3 °C. Для детального вивчення стану стін такі показники незадовільні. Проте щоб отримати термограми, які вказують на основні фізичні процеси та вплив теплової ізоляції на теплові втрати, така температура допустима.
Дізнатися температуру стіни можна за допомогою тепловізора. Цей прилад зчитує інфрачервоне (теплове) випромінювання об'єктів і таким чином візуалізує, наскільки вони теплі чи холодні.
Тепловізор — свого роду професійний фотоапарат, без спеціаліста якісне зображення зробити неможливо. Тож на наше прохання тепловізійну зйомку проводив кандидат технічних наук, енергоаудитор зі стажем Олександр Погосов.
Тепловізійна зйомка любить мороз, тому для роботи ми обрали холодну березневу ніч. Температура повітря коливалася в діапазоні −2,5..-3 °C. Для детального вивчення стану стін такі показники незадовільні. Проте щоб отримати термограми, які вказують на основні фізичні процеси та вплив теплової ізоляції на теплові втрати, така температура допустима.
Які будинки ми досліджували:
Ми обрали кілька багатоповерхових житлових будинків Києва — різного року зведення, різної технології будівництва, зі стінами з різних матеріалів, з утепленням і без. Єдине, що їх об'єднувало — вони знаходилися відносно недалеко один від одного, у Святошинському та Солом'янському районах.
Картина вийшла наступна. Для легкості сприйняття ми умовно(!) розділили будинки на три групи.
Ми обрали кілька багатоповерхових житлових будинків Києва — різного року зведення, різної технології будівництва, зі стінами з різних матеріалів, з утепленням і без. Єдине, що їх об'єднувало — вони знаходилися відносно недалеко один від одного, у Святошинському та Солом'янському районах.
Картина вийшла наступна. Для легкості сприйняття ми умовно(!) розділили будинки на три групи.
Значні тепловтрати (середня температура стін – понад 1 °C):
«Панелька» збудована 1997 року за проектом серії 96. Товщина стін з керамзитобетонних панелей 0,35 метра, утеплення немає, поверхів дев'ять. Середня температура стін — 0,5..3 °C. Але на стиках панелей ситуація гірша — тут 7 °C. Такі канали витоку тепла називають містки холоду. З неопалюваними балконами теж проблема – температура стін, що межують з ними — 2,4..3 °C.
«Сталінка» побудована 1955 року, товщина стін з цегли близько 0,5 метра, поверхів чотири. Середня температура на поверхні стін тут становить 1,2..2,3 °C. Загалом, цей будинок — яскравий приклад підвищених втрат тепла на зарадіаторних ділянках стін. Тобто тепло, яке подають батареї, швидко виходить через стіни за ними.
«Хрущовка» збудована 1959 року, товщина стін з цегли 0,51 метра, поверхів п'ять. Середня температура на однорідній частині стіни становить 0,4..1,3 °C. Містки холоду тут на виносі балконної плити, на цій ділянці температура близько 4 °C. Зарадіаторні та міжвіконні зони — теж слабке місце, температура 1,8..1,9 °C.
Досить значні теловтрати (середня температура стін — від 0 °C до 1 °C)
«Малосімейка» збудована 1976 року, товщина стін з цегли 0,38..0,51 метра, поверхів дев'ять. Середня температура стін коливається від 0,5 °C на однорідній частині до 1,2 °C в місцях біля вікон, балконів. Для цього будинку проблемне місце — зона, де стіна стикається з ґрунтом. Середня температура на неутепленій стіні першого поверху близько 0,5 °C, а на неутепленому цоколі близько 1,1 °C.
«Панелька» зведена 1998 року за проектом серії КТ, товщина стін з керамзитобетонної панелі лише 0,3 метра, поверхів 14. Температура на поверхні однорідної частини стіни коливається в межах 0,4..0,8 °C. Тепло виходить, зокрема, через стики між панелями — тут показник сягає 5 °C. Містками холоду також є незасклені балкони.
Помірні та незначні тепловтрати (середня температура стін — близько 0 °C та менше ніж 0 °C)
Багатоповерхівка зведена 2005 року за індивідуальним проектом — як майже все житло, побудоване після 2000-х. Монолітно-каркасна, з цегли, поверхів від 16 до 22. Цей будинок — приклад хаотичного утеплення фасаду та його впливу на температуру поверхні стіни. Середня температура стіни без утеплення становить −0,1..0,3 °C, утепленого фрагмента — −0,7..-1,1 °C.
26-поверхівка 2017 року за індивідуальним проектом, як і більшість новобудов монолітно-каркасна, з цегли. Стіни утеплені мінеральною ватою, завдяки цьому середня температура на однорідній частині стіни −1,4..-1,7 °C.
Багатоповерхівка 2009 року побудови, цегла, індивідуальний проект, 16 поверхів. Середня температура однорідної частини стіни близько −2,5 °C. Але там, де теплоізоляційні плити кріпляться до стін будинку, є тепловтрати — температура −1,7..-1,8 °C.
Які висновки:
Старе житло віддає більше тепла за нове. Чому? Норми утеплення житла жорсткішали з кожним десятиліттям, тож у старих будівлях товщина теплоізоляційного шару менша, а частіше він взагалі відсутній. Крім того, мають місце типові містки холоду: у «панельок» найпроблемніші місця — стики між плитами, у «хрущовок» та «сталінок» — місця за батареями, зони біля вікон, балконів, там, де є контакт з землею і немає утепленого цоколя.
У новому житлі треба звертати увагу на клас енергетичної ефективності, який декларується в проектній документації, за необхідності провести сертифікацію енергетичної ефективності. Варто дізнатися про товщину теплової ізоляції — зараз вона має бути не менше 140–160 міліметрів, проконтролювати якість кріплення утеплювача до стін та містки холоду. Інакше теж є ризик втрачати більше тепла.
Чи є будинки з невеликими тепловтратами енергоефективними? Не зовсім коректне запитання. Але в них безумовно має бути тепліше.
Старе житло віддає більше тепла за нове. Чому? Норми утеплення житла жорсткішали з кожним десятиліттям, тож у старих будівлях товщина теплоізоляційного шару менша, а частіше він взагалі відсутній. Крім того, мають місце типові містки холоду: у «панельок» найпроблемніші місця — стики між плитами, у «хрущовок» та «сталінок» — місця за батареями, зони біля вікон, балконів, там, де є контакт з землею і немає утепленого цоколя.
У новому житлі треба звертати увагу на клас енергетичної ефективності, який декларується в проектній документації, за необхідності провести сертифікацію енергетичної ефективності. Варто дізнатися про товщину теплової ізоляції — зараз вона має бути не менше 140–160 міліметрів, проконтролювати якість кріплення утеплювача до стін та містки холоду. Інакше теж є ризик втрачати більше тепла.
Чи є будинки з невеликими тепловтратами енергоефективними? Не зовсім коректне запитання. Але в них безумовно має бути тепліше.
Інші статті на тему: