Скільки зараз у Києві садків? Садки у місті є комунальні та приватні.
Ми брали до уваги комунальні, які за законом доступні всім. Зараз у базі
Порталу дошкільної освіти Києва таких закладів 568. Частина з них спеціалізовані — орієнтовані на дітей з особливими потребами. Садків без спеціалізації близько 400. Їх ми і враховували у розрахунках.

Яке співвідношення між кількістю дітей і кількістю місць у садках?
На початок 2019 року у Києві є запити на 270 тисяч місць. Це втричі більше ніж є у комунальних садках без спеціалізації (90 тисяч місць). Дітей дошкільного віку у Києві (прописаних і не прописаних) близько 215 тисяч.

Чому дітей менше ніж заявок? Бо електронна черга Порталу дошкільної освіти Києва дозволяє подавати заявки відразу до кількох садків. Цю опцію частіше використовують мешканці спальних районів, де садочків більше. У районах, наприклад, з садибною забудовою вибір дошкільних закладів невеликий, тому одна дитина подається на одне місце.

Яким співвідношення дітей та місць буде за 2–3 роки? Заявок буде на 300 тисяч місць, тобто на 30 тисяч більше. Самих місць стане більше лише на 1,5 тисячі. Дітей орієнтовно буде 240 тисяч. Тобто кількість населення Києва зростає непропорційно місцям у садках.

В яких мікрорайонах зараз найдовша черга до садків, а в яких найменша? Лідерами з довжини черги зараз є спальні райони, де, по-перше, житло відносно дешеве, по-друге, йде активне будівництво багатоповерхівок, по-третє, багато мешканців розраховують на комунальні садки. Це, зокрема, Теремки, Осокорки, Позняки.

Також довгі черги на Академмістечку та Мінському масиві. А от на Троєщині та Дарниці попри інтенсивне будівництво все не так погано. На Троєщині півтора року тому відкрився садок № 362, а в якірному ЖК Дарниці «Кофорт Тауні» люди частіше готові платити за приватні дошкільні заклади.

Все добре в центральній частині міста, а також на Воскресенці та Лісовому масиві.

Через 2–3 роки в яких мікрорайонах прогнозується найдовша черга, а в яких найменша? Де черга збільшиться, а де зменшиться?
Найбільша черга має бути на Славутичі. Згідно з детальним планом території, там запланована велика школа суміщена з садочком із власною територією. Але на сайті забудовника показаний генплан, згідно з яким садок буде невеликий і вбудований у житловий будинок. Тож попит там буде значно перевищувати пропозицію, а черга — лише рости.

Загалом десяток додаткових садків у Києві не особливо впливає на черги і картина залишається така сама. Трохи розвантажиться Академмістечко, та частково райони вздовж проспекту Науки. На Позняках попри нове будівниц­тво має стати вільніше — там планують відкрити нові садки. Якщо місто прийме їх на баланс, вони стануть комунальними. А от на Осокорках поки варто розрахо­вувати на приватні садки.

Не варто розраховувати на комунальні садочки і потенційним мешканцям нових ЖК на південь від Русанівських садів, а також мешканцям лівого берега вздовж набережної від Дарницького до Південного моста.

Як ми вираховували прогнозовану чергу? Ми проаналізували кількість житла і садків, які зараз будуються у Києві. Відштовхнулись від того, що місто прийме садки на баланс і вони стануть комунальними. Знаючи кількість квартир, їхнє розташування, коефіцієнт сімейності (кількість дітей в сім'ї) та прогнозовану кількість місць в комунальних садках, вирахували орієнтовну майбутню чергу.

Також ми зважали на те, що садок вважається доступним, якщо знаходиться не більш ніж у 300 метрах від будинку. В теперішній забудові, особливо старій, цю умову виконати важко. Тому для наявного житла ми брали більший радіус — до кілометра. А от розрахунок для нової забудови вели жорсткіше, адже згідно з містобудівними правилами нові великі житлові комплекси повинні мати власний садок.

Чи є в Києві комунальні неспеціалізовані садки взагалі без черги? Ні. Серед садків з невеликою чергою — здебільшого заклади для дітей з особливостями зору, мови чи слуху. У звичайних садках черга може доходити до 2000 дітей, така ситуація на Осокорках.