Раз на рік кияни мають можливість напряму вплинути на розподіл бюджету міста — подати свої проекти на Громадський бюджет. Запропонувати зробити доріжки в парку, реконструювати стадіон, оновити комп'ютерний клас у школі. Проекти, які пройдуть перевірку експертними комісіями та отримають найбільше голосів під час онлайн-голосування, будуть реалізовані коштом міста. Долучитися до голосування можна буде з 15 травня по 6 червня 2019 на сайті Громадського бюджету.

Щоб зрозуміти, мешканці яких житлових районів найактивніше подавали громадські проекти, ми взяли до уваги кількість населення кожного з них. Так уникли викривлення, що найбільше проектів там, де найбільше людей.

У результаті найбільше прагнуть змін на Харківському та Мінському масивах, на Голосієві, у районах Старого Києва, Індустріального моста та Дніпровських схилів.

Мало запитів у районі Жулян та Богатирської, промрайонах «Нивки» та «Дніпровський», у Бортничах і на Лук'янівці.

На лівому березі найбільше коштів на громадські проекти запросили на Воскресенці, Березняках, Харківському масиві, Троєщині, на правому — на Оболоні, Мінському масиві, Виноградарі, Батиєвій горі, у Старому Києві.

Найменше коштів запитали, зокрема, біля ВДНГ, у Жулянах, Биківні.
Якщо говорити про вартість окремих запитів, то максимальний дозволений бюджет одного громадського проекту — 3 мільйони гривень. Заявок на проекти з таким кошторисом близько десяти. Вони розосереджені містом рівномірно. Є на Оболоні, Сирці, проспекті Науки, Позняках, у промзоні «Бортничі», парку «Нивки», на Татарці, Ширмі.

Найменша сума, котру можна закласти на реалізацію проекту, — 50 тисяч гривень. Заявок на проекти з бюджетом близьким до мінімального багато на Харківському масиві, Виноградарі та Липках. Багато недорогих проектів спрямовано на благоустрій прибудинкових територій.

У процесі аналізу ми зіткнулися з цікавою особливістю подачі проектів. Значна частина заявок в категоріях «Освіта» та «Громадянське суспільство» має однакові назви, описи, бюджети, та й автори часто збігаються.

Причини подачі проектів-дублів можуть бути різні, але вони викривляють сумарну статистику. Тож для отримання коректної статистики на графіку ми об'єднали однотипні заявки за допомогою алгоритмів.

У результаті найбільше проектів — у категоріях «Освіта», «Спорт», «Комунальне господарство і енергозбереження», «Культура і туризм». А от «ІТ», «Дороги та транспорт» на останніх місцях.

Водночас заявки в категоріях «ІТ» та «Дороги та транспорт» мають бюджет вищий за інших. Натомість на «Соціальний захист» та «Комунальне господарство» запитують відносно мало коштів.

Більшість запитів має середній бюджет до 500 тисяч гривень. Такі проекти становлять 64,5 % від загальної кількості. Проектів у діапазоні 0,5–1 млн грн — 18,7 %. Проекти, на реалізацію котрих закладають понад 1 млн грн, — 16,8%.

Якщо ж говорити про сумарний, а не середній бюджет, то найдорожчою виявилася категорія «Освіта».

Які саме проекти городяни запитують?

Категорія Безпека — встановлення вуличного освітлення, створення умов для безпеки на дорогах, тротуарах, у парках.

Дороги, транспорт — зокрема, ремонт доріг, протидія заторам, розвиток велоінфраструктури.

Культура, туризм — проведення фестивалів, виставок, екскурсій, відкриття гуртків та збереження пам'яток.

Екологія — висадка дерев, облаштування зелених зон, моніторінг якості повітря, сортування сміття, допомога тваринам.

Освіта — все, що стосується розвитку шкіл та садків — ремонт, обладнання.

Охорона здоров'я — ремонт медзакладів, нове обладнання для них, встановлення дефібриляторів у метро, організація курсів першої допомоги.

Соціальний захист — проекти підтримки дітей з особливими потребами та людей похилого віку, облаштування інклюзивних просторів.

Спорт — проведення спортивних змагань, облаштування спортивних майданчиків.

IT — міські мобільні додатки, система вуличного відеоконтролю, нові IT-простори.

Громадянське суспільство — нові коворкінги, ремонти у комунальних закладах, програми самоврядування.

Комунальне господарство, енергозбереження — ремонт будинків, благоустрій прибудинкових територій, використання альтернативних джерел енергії.

Публічний простір — створення та облаштування публічних зон розвитку та відпочинку.