Опубліковано: 27 березня 2019

Як ми рахували:

Ми збирали дані всюди.Список парків і скверів підпорядкованих Київзеленбуду, геопросторові дані OpenStreetMap, дані ЛУН. Аналізували креслення генеральних планів 2020 і 2025, історико-архітектурного опорного плану Києва — з інформацією про рекреаційні зони, природно-заповідний фонд та пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Різнопланові джерела дозволили поглянути на ситуацію широко. Враховувати не лише муніципальні зелені зони, а й національні — території ВДНГ, ботанічних садів.

Водночас ми не брали до уваги зелені зони не призначені для відпочинку — кладовища, озеленення санітарно-захисних зон. Військових частин та інших непублічних місць у наших розрахунках теж немає.

Як зрозуміли, де достатньо зелених зон:

Норми озеленення регулюються державними будівельними нормами — ДБНам. Згідно із містобудівними ДБНами для великих міст озеленення має бути не менше 10 квадратних метрів на мешканця. Водночас парк не обов'язково має бути біля дома — ви можете їздити туди, наприклад, на автобусі. Згідно із ДБНами для житлових районів площа озеленення має становити не менше 6 квадратних метрів на людину, однак озеленення має бути саме на території мікрорайону. Грубо кажучи, до парку можна дістатися з дитячим візком, не переходячи вулицю зі жвавим автомобільним рухом.

Але відповідність чи не відповідність ДБНам не завжди відповідає людському сприйняттю комфортності мікрорайону. Тож охопленість зеленими зонами ми оцінювали з точки зору звичайного мешканця: рахували, чи близько до них пішки; дивились, якого вони розміру, якості.

Зараз будуть подробиці про розрахунки:

Аналіз пішохідної доступності зелених зон ми почали з того, що присвоїли кожній бал — залежно від площі, статусу та наявності благоустрою.

1 бал отримали сквери, 2 бали — парки, 3 бали — великі зелені масиви на околицях міста. Найбільше, 4 бали, отримали об'єкти озеленення, що мають статус природно-заповідного фонду, пам'ятки садово-паркового мистецтва або історії, а також відповідний благоустрій.

Проаналізували, які зелені зони є у пішохідній доступності для кожної території — на відстані 5, 10 та 15 хвилин.

Врешті найкращі за доступністю до якісного озеленення території отримали 11 або 12 балів — їхні мешканці мають найбільше найякісніших зелених зон неподалік дому. Наприклад, три великих парки з добрим благоустроєм у 5, 10 та 15 хвилинах пішки.

Зони з доброю доступністю до зелених зон — це 6–10 балів. Наприклад, у 5 хвилинах від дому є сквер, у 10 хвилинах — звичайний парк, а у 15 хвилинах — великий парк з добрим благоустроєм.

При 4 чи 5 балах на карті, вважаємо що доступність є, але слабка — поряд лише невеличкі сквери, а добрі парки на відчутній відстані.

Якщо поряд лише невеликий сквер або й того нема, а до великих зелених зон треба їхати — це 0–3 бали, зона без доступного озеленення.

В яких мікрорайонах найбільше/найменше парків, скверів:

Найгірше з озелененням на Саперному полі, у районі вулиці Богатирської, на Рибальському острові, у Петрівсько-Куренівському промрайоні, на Троєщині ІІІ (Північно-Західній), на Старій Дарниці, Південних Осокорках, на Верхніх та Нижніх Бортничах, у Жулянах. Це обумовлене різними факторами: немає парків, є промзони, кладовища, аеропорти.

Найбільш озелененими виявились території, розміщені на околицях міста: Пуща-Водиця, Голосіїв, Биківня, Феофанія, Пирогів, Теремки І. Все завдяки великим лісовим масивам, паркам культури та відпочинку. У центральній частині добре озеленення має Городище Кия, Звіринець та Місто Володимира.

Яка загалом по місту ситуація з озелененням:

У мікрорайонах, де озеленення відсутнє, мешкають 18,9 % киян, це 35,3 % території міста. У мікрорайонах зі слабким озелененням — 25,8 % киян, сама територія охоплює 8 % території міста. У мікрорайонах із добрим озелененням живуть 45,3 %, це 48,5 % території міста. У мікрорайонах із найкращим — 10 % киян, це 8,2 % території міста.